Зміст:
- Діджиталізація новин: нові формати та канали
- Роль соціальних мереж у формуванні інформаційної картини
- Тренд на локальні новини та гіперперсоналізацію
- Зростання довіри до незалежних платформ
- Вплив відеоконтенту на структуру новин
- Перевірка фактів і боротьба з фейками
- Якість контенту та етика: що очікує аудиторія
- Висновок
Ранок багатьох українців починається з перегляду новин. Ще кілька років тому головними джерелами актуальної інформації були телевізор, радіо або традиційні портали новин. Сьогодні цей сценарій стрімко змінюється: реалії війни, технологічний прорив та соціальні трансформації впливають на формат, швидкість та навіть стиль споживання новин. У 2025 році все більше людей шукають не просто новини, а контент, що відповідає їх цінностям, ритму життя та підкреслює відчуття безпеки. Як тепер споживаються новини українським суспільством, і що означає це для інформаційного простору?
Діджиталізація новин: нові формати та канали
В Україні мобільний телефон остаточно став головним інструментом доступу до новин. Більшість користувачів переглядає стрічку у смартфоні дорогою на роботу, у черзі чи під час обідньої перерви. Дослідження свідчать, що до 80% українців у 2025 році споживають новини онлайн, зокрема через портали новин, мобільні застосунки та соціальні мережі.
Великої популярності набули такі формати:
- Короткі відео та рілси з оперативним оглядом подій
- Оновлення у вигляді push-повідомлень з мобільних застосунків
- Інтерактивні інфографіки та динамічні дайджести
- Подкасти та аудіоновини для multitasking-аудиторії
Деякі великі українські портали новин інтегрували штучний інтелект для персоналізації стрічки — користувачі бачать передусім новини, які відповідають їх інтересам чи геолокації.
Роль соціальних мереж у формуванні інформаційної картини
Соціальні мережі давно перестали бути другорядним джерелом новин. У 2025 році вони перетворилися на один із головних каналів інформації, обганяючи за впливом навіть авторитетні портали. За статистикою, понад 60% українців дізнаються про головні події спочатку саме у соцмережах.
Особливо помітний вплив мають:
- Телеграм-канали, які оперативно публікують ексклюзивні зведення та викривають фейки
- Facebook-групи локального масштабу: житлові масиви, міста, регіони
- Відеоплатформи на кшталт YouTube та TikTok, де новини подають у форматі сторіз чи стрімів
Плюсом такого підходу є живий діалог та обговорення новин, мінусом – підвищений ризик дезінформації. Помітно змінилося й споживання аналітики: якщо раніше популярністю користувалися довгі розгорнуті матеріали, тепер перевага за короткими резюме, які легко поширити у месенджері чи соцмережі.
Тренд на локальні новини та гіперперсоналізацію
Україна переживає період підвищеної уваги до локальних подій. Новини про зміни в громаді, рішення міської ради чи ситуацію з комунальними послугами цікавлять не менше, ніж загальнодержавна політика. У відповідь портали новин створюють окремі розділи для міст та громад, активно залучають репортерів на місцях і навіть запускають локальні подкасти.
Гіперперсоналізація – ще один помітний напрям. Сучасні технології дозволяють налаштувати стрічку під інтереси користувача: хтось отримує оперативні оновлення щодо інфраструктури свого району, а інший – аналітику про світові події або новини спорту.
Такий підхід має переваги:
- Знижує рівень інформаційного шуму
- Допомагає глибше залучати аудиторію
- Сприяє появі спеціалізованих онлайн-медіа для вузьких ніш
Зростання довіри до незалежних платформ
Зросла популярність незалежних порталів новин, які позиціонують себе як альтернативу великим медіа-холдингам. Причина проста: аудиторія прагне об\’єктивності та уникає маніпуляцій. У 2025 році користувачі дедалі частіше перевіряють інформацію у різних джерелах, підписуються на кілька платформ, а їх вибір визначають такі критерії:
- швидкість оновлення;
- наявність перевірених джерел;
- прозорість редакційної політики;
- можливість зворотного зв\’язку з редакцією.
У типовій ситуації людина може дізнатися новину в Telegram-каналі, перевірити деталі на незалежному порталі та лише тоді поширити інформацію серед друзів. Такий підхід став новою нормою.
Вплив відеоконтенту на структуру новин
Відео змінило стандарт сприйняття інформації. Вже у 2025 році багато українських порталів роблять ставку на відеоновини – це як короткі огляди, так і глибокі репортажі. Візуальний стиль подачі, субтитри для швидкого перегляду без звуку, прямі включення з місця подій стали буденною практикою.
Відеоконтент особливо цінується серед молоді: TikTok та YouTube формують нове покоління споживачів, які воліють отримувати новини через короткі динамічні ролики. Цей тренд підштовхує портали до створення мультимедійних редакцій, де журналісти одночасно працюють над текстом, відео та аналітикою.
Перевірка фактів і боротьба з фейками
Зростання обсягу інформації породжує і нові виклики – розповсюдження фейків і маніпуляцій. У відповідь українські портали запускають власні служби фактчекінгу, активно співпрацюють із міжнародними ініціативами, а також залучають читачів до самостійної перевірки новин.
Найефективніші інструменти для перевірки інформації:
- Посилання на першоджерела
- Оповіщення про підозрілі новини чи дивний контент в коментарях
- Рубрики з роз’ясненням резонансних фейків та маніпуляцій
Один із прикладів – ситуація, коли новина про зникнення українського активіста миттєво шириться у Facebook. Портал новин оперативно публікує офіційну позицію поліції, доповнює матеріал коментарями очевидців, а читачі в коментарях діляться власними спостереженнями. Колективна модерація та відкритість до зворотного зв’язку стають надійним бар’єром проти фейків.
Якість контенту та етика: що очікує аудиторія
У 2025 році суспільство вже не задовольняється поверхневими заголовками. Користувачі очікують не лише фактажу, а й експертної оцінки, аналітики, пояснень складних подій простою мовою. Це стимулює портали новин працювати з великою кількістю експертів, створювати глибокі пояснювальні матеріали, розвивати рубрики розслідувань та історій.
Важливі очікування від онлайн-медіа:
- Відкритість щодо джерел інформації
- Повага до приватності та чутливості тем
- Баланс між швидкістю і якістю подачі новин
Саме ці принципи допомагають завойовувати довіру читачів і утримувати аудиторію в умовах жорсткої конкуренції.
Висновок
Нові тренди у споживанні новин в Україні у 2025 році сформували вимогливу, обізнану, активну аудиторію. Рух у бік діджиталізації, відео, персоналізації, перевірки фактів та етики робить сучасні портали новин не лише джерелом інформації, а й місцем для спільноти, дискусії та взаємопідтримки. Щоби лишатися актуальними, медіа мають постійно вдосконалюватися, відчувати потреби своєї аудиторії та відповідати викликам нового часу.
